Історія кохання
Ольвія Сич та Дмитро Гусак познайомилися у вересні 2004 року, коли, на превелике щастя для обох, вступивши до НТУУ «КПІ», вони виявилися одногрупниками. Хоча Дмитро стверджує, що помітив Ольвію набагато раніше, ще на вступних іспитах. Переповідаючи історію їхнього знайомства, Ольвія говорить, що стояла з кількома одногрупниками у коридорі, чекаючи на наступну пару, як-от підійшов Дмитро і, звернувши увагу на значок Степана Бандери, промовив: «О! Який жирний у тебе значок!». Ольвія була з Івано-Франківська, тому слова жирний не зрозуміла, лише подумала, що ж це Дмитро має на увазі.
А на парах зарубіжної літератури, коли Ольвія з Дімою сіли поряд, вони розговорилися… І почалася історія їхнього кохання… Ольвія розповідає про неї так: «Сиділи за однією партою, разом ішли додому, прощалися на м. Театральна, писали по 50 smsок щодня і з нетерпінням чекали наступного ранку... »
В листопаді 2004 вони зізналися одне одному у коханні…
Ольвія пригадує, як вони «подорожували горами і морями, зустрічали перший сніг і перші квіти, ночами вчили разом екзамени, сумували один без одного по кілька літніх місяців, писали кожного дня листи і розмовляли годинами по телефону, потім зустрічалися "під Леніном" на Театральній, тішилися, що такі щасливі...»
Усі одногрупники відчували особливу ауру любові, яка була навколо цих двох…
Новий 2007 рік Ольвія з Дімою святкували разом. Саме тоді Дмитро зробив Ольвії пропозицію стати його дружиною. Ольвія сказала лише одне слово: «ТАК!!!». І це стало початком їхньої сім'ї.
Незабаром Ольвія та Діма заручилися. Тішачись власним щастям, розповідали одногрупникам, що скоро стануть чоловіком і дружиною…
Весілля запланували на півроку вперед. Домовилися, що святкуватимуть «подвійне» весілля: в Івано-Франківську та в Києві. І почалися приготування до весілля… Яке, попри великі клопоти батьків і самих наречених, вийшло таки на славу.
Вінчалися 28 липня в Івано-Франківську в церкві святого Дмитрія. Церемонія була дуже гарною і добре запам'яталась. До речі, вінчав Ольвію та Дмитра батько Ольвіїної однокласниці. Дружками і дружбами були найближчі друзі. Наречена була чарівною, у гарненькій оригінальній сукні з червоним бантом.
Вінчанню передував викуп нареченої. Торгувалися дуже довго, не вважаючи на спеку, бо ж така гарна наречена вартує добрих грошей.
Ще усім присутнім припала до душі церемонія вдягання вельону та благословення.
Реєстрували шлюб 4 серпня у в Центральному ЗАГСі Києва.
Отака історія створення їхньої сім'ї. Будемо сподіватися, що вона буде щасливою…
Женя Москаленко
0 коментарі:
Дописати коментар